Це наш перший допис в блозі, тож ми подумали почати з чогось, що ми вже публікували в телеграмі, але ніколи не публікували на інших платформах.
![](https://static.wixstatic.com/media/6d6984_8d010423b8024524b6df2bb8d8548446~mv2.jpg/v1/fill/w_640,h_853,al_c,q_85,enc_auto/6d6984_8d010423b8024524b6df2bb8d8548446~mv2.jpg)
Тож на огляді сьогодні в нас три книжечки з серії Eleventh Doctor Adventures від Puffin Books, що виходила з листопада 2015 року по вересень 2-16 року і налічувала в собі 12 творів. Хоча всі 12 творів не були спеціально написані для цієї серії, всі книжки це передрук історій, що виходили в серії BBC New Series Adventures 2 in 1 (2011-2012), просто кожна історія в окремому видані та новому оформленні.
Варто зазначити, як ви вже могли побачити з видавця, ці твори більше направленні на дитячу авдиторію і на це треба зважати, проте не сказав би, що це псує враження. Плюс англійська в книжках не тяжка, тож якщо тільки вчите мову і шукаєте практики — це для вас. Також скажу, що всі 12 книг в серії не пов’язані між собою сюжетно і їх можна читати в будь-якому порядку.
А тепер перейдемо до самих творів, які Яр прочитав:
Heart of Stone by Trevor Baxendale
Найбільш дитяча з усіх трьох мною описаних. Вона доволі весела та драйвова, але не переконлива для більш дорослої авдиторії. Хоч концепт про живі організми на основі кременю, проте “казкова механіка” сил головного антагоніста у творі викликає питання навіть в межах Доктора Хто, а псевдонаукове пояснення не дуже переконує. Єдине, що цікаво так це те, що по факту “антагоніст” хоч і прибулець, та все ж був породжений/спровокований саме людьми (чомусь люблю цей троп). Також цікаво, що Рорі тут приділяють набагато більше часу ніж в серіальних епізодах, що дає йому розкритися.
Але в принципі читати було весело.
The Water Thief by Jacqueline Rayner
Такий собі детектив в антуражі стародавнього Єгипту. Насправді класна історія і прикольна йде для більш дорослого читача. По факту “антагоніст” не розумна істота й Доктор просто намагається зупинити поширення та зрозуміти з чого воно почалось, чесно, найгірша частина книжки це фінал де Доктор розкриває звідки насправді походить антагоніст. А ось з хорошого все до фіналу (окрім Емі). Історія розвивається у двох гілках: 1. Єгипет вікторіанської доби де покинутий Рорі разом з групою археологів переживають стресову ситуацію, спеку, зневоднення і просто намагаються вижити; 2. Стародавній Єгипет, де Доктор та Емі живуть своє лучче детективне життя (факт отруєння Доктора упустимо). Насправді цей троп — Доктор з Емі у своїй гілці, Рорі у своїй гілці, — є спільним для всіх трьох прочитаних книжок, але тут вона доведена до апогею розділенням в часі. І варто визнати, що гілка Рорі в вікторіанському Єгипті написана прям класно, стародавній Єгипет теж класний, але там Емі дратує своїми дратуючими коментарями та жартами про стародавній Єгипет (але я в принципі не фанат Емі).
В загальному, для мене це найкращий твір з прочитаної трійки. Воно класно читається і має в собі непоганий детектив, як на вік авдиторії, єдине що фінал трошки псує картину. Окремий бонус за відсилку на Сутеха.
Terminal of Despair by Steve Lyons
Чесно на початку подавала найбільші надії з усіх трьох, проте під кінець програла Викрадачу води, бо один і той самий сюжетний поворот повторювався декілька разів в різних варіантах. Прикольна історія в замкненій локації, котра, на дивовижу, прям гарно передає те як мразотні люди під впливом стресу, перспективи померти та замкненого простору стають ще більш мразотними (прям моя повага). І хоч головні антагоністи на початку виглядають не так загрозливо, далі авторі класної з ними працює і додає напруги. На диво ту сюжетно розділ йде не на дві, а на цілих три гілки, кожна окремо для Доктора, Емі та Рорі. І пригоди Рорі є прям найцікавішими в усій книзі.
В принципі прикольна історія, котра слабше за Крадія води, але сильніше за Кам’яне серце. Сильною стороною я б назвав пригоди Рорі та те як автор працює з людськими типажами.
Comentários