27 травня 1996 року, понеділок, на британські телеекрани виходить телевізійний фільм з Восьмим Доктором. Через цю подію тиждень вже можна вважати дивовижним для хувіанів, котрі чекали свій улюблений серіал на екранах ще з 1989 року. Проте цей тиждень приніс їм ще одну причину радіти — в суботу (1 червня) у новому випуску Radio Times починає свій шлях серія стрипів з Восьмим Доктором. Не те щоб мальописи по Доктору в ті часи були якоюсь рідкістю, Doctor Who Magazine все ще продовжував виходити і в ньому друкувались комікси, але цей випадок з Radio Times все ж приємний. По-перше, сторонній контент по актуальному Доктору виходить настільки швидко. По-друге, Radio Times це все ж набагато більше та масове медіа, ніж DWM.
Проте повернемось назад на пару місяців, аби поговорити про створення цих стрипів. Кінець лютого, Ґеррі Рассел ось-ось віддав BBC Books його новелізацію фільма з Восьмим (якщо точно, то це було 23го числа) і через деякий час йому подзвонили з Radio Times (ось тут точної дати не знаю). Тодішня редакторка RT планувала почати в журналі сторінку присвячену науковій-фантастиці і хотіла, аби там були шестипанельні стрипи з Восьмим Доктором, писати їх, очевидно, мав Рассел. Якщо ви хвилюється, чи спитали про це ВВС, то не хвилюйтесь — Radio Times це їх дочірний журнал.
Вже, власне, на зустрічі Рассел погодився писати сценарій до серії стрипів, що мали б виходити як мінімум рік /сумний смішок/. Художником взяли Лі Саллівана з пропозиції Рассела, як він сам казав:
...unlike many artist working in comics, Lee understands the process of working in tandem with a writer rather than assuming the writer is a jerk and artist can tell stories so much better.
...на відміну від багатьох художників, що працюють над коміксами, Лі розуміє процес роботи в тандемі з сценаристом, а не припускає, що сценарист козел і художник може розповісти історію набагато краще.
З Doctor Who: Regeneration (переклад авторський)
Так само в Doctor Who: Regeneration дізнаємось, що Рассел переконав редакторів RT взяти у команду летериста та колориста, адже редактори від незнання процесів вважали, що всім цим займається художник.
Проте, замість обіцяного року, вихід тривав всього 40 тижнів (якщо точніше то 42) і за цей час встигло вийти чотири історії, кожна з яких має в собі по десять частин та поспіхом зроблена Кода з двох частин. Чому ж скоротили час терміни виходу стрипів? Протягом року в керівництві Radio Times відбулися зміни і нова головна редакторка планувала прибрати сторінку наукової-фантастики, що, власне, і зробила. Саме тому Расселу та команді довелось відкинути заплановані дві історії по десять сторінок кожна, котрі б продовжували сюжет, і на скору руку виготовити Коду, котра хоч якось закривала б сюжет. Причому на скору руку це навіть не перебільшення, зі слів Рассела в Doctor Who: Regeneration, він написав сценарій двох частин за годину.
Деяка інформація про невиготовленні історії збереглась, тож ми обговоримо її після того як розглянемо існуючі. Якщо сказати наперед в загальних рисах, то історії виглядають непогано і місцями добре, враховуючи такі сильні обмеження в форматі, як шість панелей на кожну частину.
Dreadnought
Історія, що відкрила цю серію і перша частина якої вийшла 1 червня 1996 року. Насправді прикольна історія з кіберлюдьми. В Лі Саліванна неймовірний талант їх малювати тож це скарб. Сама серія стрипів починається динамічненько відразу з екшену, хоч воно і зрозуміло — в нас всього шість панелей на знайомство, треба швидко рухатись і швидко притиратись, тож перші частини це просто з екшена в екшен. Частина з вже захопленими Доктором та його новою супутницею Стейсі більш спокійна, але битва розумів Доктора та Кіберлідера виглядає класно (знову ж таки зважаючи на обмеження). Фінал водночас відсилає нас до Третього Доктора та вигадує троп “кіберлюдина не може вбити людину, яку раніше кохала”, який потім перевідкриє Моффат з Денні та Кларою.
В принципі класна історія, мені сподобалось.
Descendance
Друга історія, що знайомить Стейсі з новим для неї видом, а нас з культурою та соціальним устроєм Крижаних воїнів (варто зазначити, що швидше за все вони не актуальні в поточному “офіційному” каноні, але як ми знаємо — канон в Докторі Хто, як смачний тортик, то він є то бац і вже немає). Стейсі та Доктор спостерігають, як молодий Крижаний воїн-шляхтич проходить ритуал Тубурра, котрий дозволяє молодому Крижаному воїну перейти на вищу касту та стати Крижаним Лордом. Очевидно, Доктора та Стейсі ловлять, проте не карають (хоча мали б). І тут відбувається напад ворожого феодального роду і молодого панича викрадають, а так як він не закінчив ритуал — він не може перейняти свій феод від батька. Як ви можете зрозуміти, далі відбувається маленька Гра Престолів: Доктор дізнається, що малого вкрав рідний дядько, повертає шляхтича назад; його мати (Луасс) виявляється зрадницею, а Стейсі та її нового бро Крижаного воїна — Ссарда — викрадає той самий лихий дядько. І власне на цьому історія закінчується і дууууже плавно переходить в наступну.
В загальному стрип окей. В матері шляхтича класний дизайн, проте тут ми бачимо, що головою роду та володарем феоду є чоловік, котрий, власне, планує потім передати владу своєму сину. А як ми пам’ятаємо з ньюскулу — в марсіан панує матріархат, тож укладайте це в свої гедканони як хочете. Так як часу подій нам не кажуть, я волію вважати, що події просто відбуваються до того, як серед Крижаних воїнів запанує матріархат.
Ascendance
Історія, що продовжує попередню. Доктор разом з Ізаксірлом (той самий молодий шляхтич) йдуть рятувати Стейсі та Ссарда з рук його дядька. Правда в останнього є ще додаткова мотивація — так як Ізаксріл не закінчив ритуал, він не може перейняти володіння його батька і ті відійдуть до його дядька (Артікса), з цією ж метою Луасс хоче пошвидше вбити свого чоловіка. Це власне вся зав’язка. Майже всі 10 частин історії займає продирання Доктора та Ізаксріла до бази Артікса і рятування Стейсі з Ссардом. Виключенням є лише останні три частини, в котрих викривається зрада матері Ізаксріла (до слова скажу, що його батька в цій ситуації дуже шкода, він не заслуговує на таке).
В загальному непогана історія, доволі екшонова, але не працює у відриві від попередньої.
Perceptions
На жаль, остання велика історія в цій серії стрипів. Тут вже разом з Доктором та Стейсі присутній й Ссард, очевидно, він мав стати постійним супутником в цьому тріо. Самі події відбуваються у вікторіанському Лондоні (ніколи такого не було і ось знову) і розкривається питання жорстокості людства.
Подружжя прибульців, які виглядають як антропоморфні коні, випадково потрапили на Землю. Жінка загубилась, а чоловік її розшукує. Оскільки останній лишився при кораблі, він має на собі маскування. Натомість дружина не замаскована і всі ми знаємо, куди це її приведе… Звичайно у цирк виродків, звідки Стейсі її і витягає. Власне весь сюжет тут про те як Доктор, Ссард та Стейсі допомагають знайти жіночку. Хоча на ділі цим здебільшого займається Стейсі, а Док та Ссард колупаються з космічним кораблем. Насправді більш цікавою сюжетною гілкою є не основна, а побічна. Протягом всіх десяти частин “на фоні” шастають зловісного вигляду шейпшифтери, які хочуть викрасти то корабель прибульців, то ТАРДІС і з цією метою в кінці замінюють Стейсі на одного з них. І сама історія закінчується тим, що підставна Стейсі потрапляє всередину ТАРДІС ї її зловісне обличчя на останньому кадрі не обіцяє нічого хорошого.
В загальному доволі класна історія, був би епізод — могла б бути класна соціалка, де головним лиходієм є саме людство та його жорстокість. Але і так, враховуючи обмеження, непогано.
Coda
Та сама поспішно написана історія з двох частин. Тут все доволі патетік і Рассел сам це визнавав. Я не можу його звинувачувати, бо всі обставини були проти нього.
Доктор дуже швидко вичисляє, що підставна Стейсі насправді підставна. Це виглядає дуже поспішно, враховуючи шо на всю коду є всього лиш 12 панелей, воно і не дивно. Виявляється, що зловісні шейпшифтери хочуть потрапити додому. На питання Доктора, чого ті просто не попросили їх підкинути, вони почали відкрито агресувати на нього та казати, що колись вони все одно захоплять Землю. На що Доктор видає стандартний спіч про те, що навіть не думайте, бо я захищаю цю планету.
Взагалі дуже видно, що ці дві частини писались дуже поспішно і продовження планувалось зовсім інше. Фінал чисто для галочки і дуже сумно, що так сталось.
Історії, що не вийшли
Як ми вже знаємо, замість поспішної коди планувалось ще дві історії по десять частин. В них ми мали дізнатися, що зловісні шейпшифтери з Perceptions — це насправді зігони. І сюжет мав би крутитись навколо цього.
Перша історія з теоретичною назвою “Deceptions” мала б відбуватися на крижаній планеті. З інтерв’ю Рассела для новозеландсього фанклубу Доктора Хто відомо, що в цій частині Доктор починає підозрювати, що Стейсі насправді несправжня і саме тому везе її на крижану планету, бо зігони не зносять холоду. Для цієї історії Салліван встиг намалювати перший стрип (він наведений вище), а також зробити скетч до другого стрипа (наведений нижче).
На рахунок заключної історії є дві версії, вони не взаємовиключні, але розповідаються трохи по-різному. Одне джерело, що посилається на коментар Рассела у rec.arts.drwho за 27 вересня 1999 року, каже:
...story two took them to the Zygon homeworld and saw Ssard rescuing the fair damsel which started the romance
Ґері Рассел
Звідси ми дізнаємось, що події просто мають відбуватися на рідній планеті зігонів і що Ссард має врятувати справжню Стейсі, що дасть початок романтичній лінії. Натомість в тому ж інтерв’ю новозеландському фанклубу Рассел каже:
Then in the final story, 'fake Stacy' would force the Doctor and Ssard to take her 'home', while the Doctor would want to head back to Victorian London to rescue 'real' Stacy.
Ґері Рассел
Що, в принципі, не суперечить варіанту написаному вище, проте тяжко вкладається на десять частин, адже тоді виходить сюжет має розділитися. Причому з версії rec.arts.drwho зрозуміло, що Стейсі рятують з рідної планети зігонів, в той час як з інтерв’ю здається, що рятувати Стейсі треба з Лондона, або ж лінія Доктора має привести внікуди і тоді Ссард рятує день (і Стейсі).
Що цікаво: хоч події останнього сюжету і не відбулися на сторінках стрипів, проте в самому каноні відбулися. Через рік, у 1997му, вийде роман під назвою Placebo Effect, що знаходиться в безперервності інших книжок по Доктору від BBC Book`s та написаний тим самим Ґеррі Расселом. На початку цього роману Доктор та його нова супутниця запрошенні на весілля Стейсі та Ссарда.
З Doctor Who: Regeneration також відомо, що певний час планувалось фізичне перевидання всіх стрипів під однією обкладинкою, де мала б бути одна нова історія (припускаю Deceptions). Проте від цієї ідеї відмовилися, адже телевізійни фільм з МакҐаном так і не переріс у серіал.
В кінцевому висновку скажу, що ці стрипи доволі непогані та читати їх відносно весело. Але не скажу, що це прям маст рід. Якщо ви любите Восьмого Доктора це буде веселим бонусом для вас, але не більше.
Comments